Архивы рубрики ‘Церква’

Пасхальна Вігілія розпочинає «третій день» Святого Тридення. У цю ніч Церква збирається, щоб святкувати Господню Пасху, тобто перехід Ісуса від Смерті до Воскресіння. Це велика ніч, адже це «та сама ніч, в яку колись наших батьків, синів Ізраїля, Ти вивів із Єгипту та пройти дозволив сухою ногою через Червоне море. Це та сама ніч, що світлом вогняного стовпа розсіяла темряву гріха, а тепер ця сама ніч усіх віруючих у Христа по всій землі звильняє від зіпсуття язичницьким життям і мороку гріхів, повертає благодать та збирає у спільноті святих. Власне цієї ночі Христос, подолавши пута смерті, як переможець вийшов іх відхлані» (Exultet).

Християне святкують Пасху на кшталт єврейської Пасхи, але у її центрі – вже не подія Виходу Ізраїльського народу з Єгиптської неволі і перехід через Червоне море, а перехід Ісуса Христа зі Смерті до Воскресіння. Він є «істиним Агнецем, кров’ю якого освячуються домівки вірних» (Exultet).

У цю пасхальну ніч вся Церква чуває, перебуває на молитві та слуханні Божого Слова. Святий Августин назва Пасхальну Вігілію «матір’ю усіх вігілій». Пасхальне нічне чування є найбільшим святом християнської спільноти, є серцем літургійного року.

Пасхальна Вігілія складається з таких частин: Літургія Світла, Літургія Слова, Літургія Хрещення, Літургія Євхаристії.

Літургія Світла

у Літургія Світла повинна відбуватись уночі, тобто початись із приходом ночі і закінчитись перед світаноком неділі (Вступ до Римського Месалу). Темрява пасхальної ночі є спомином темряви неволі Єгипту, з якої Бог вивів свій народ. Для нас сутінки цієї ночі є знаком пітьми нашого серця, тиранії сатани над нами. Літургія Світла дає нам надію, що Бог виведе нас із темряви гріха і смерті до свого царства світла.

У першій частині Пасхальної Вігілії дуже виразно підкреслюється, що справжнім Світлом є Христос. Зовнішнім виразом цієї істини є використання у Літургії пасхалу – великої пасхальної свічки, яка сиволізує присутність Христа-Світла. Вона перша запалюється від освяченого вогню і роздає свій вогонь усім присутнім на Вігілії. Пасхальне послання, яке від його першого латинського слова зветься «Exultet», в урочистий спосіб співає хвалу Ісусові-Світлу: «Святий Отче, прийми вечірню жертву прославлення, яку Тобі приносить свята Церква, урочисто жертвуючи через руки своїх слуг свічку, плід праці бджолиного рою. Ми вже знаємо значення цієї восковової колони, яку на Божу славу запалив ясний пломінь. Хоча й ділиться він, передаючи світло, однак нічого не втрачає, бо живиться струменями воску, який для нього цінного світоча дала працьовита бджола. О, воістину благословенна ніч, у якій єднається небо з землею, справи Божі зі справами людськими. Тому просимо Тебе, Господи, нехай ця свічка, освячена на славу Твого імені, палає безустанно, щоб розсіяти темряву цієї ночі. Прийнята Тобою як аромат приємний, нехай з’єднається вона з вогнями неба. Нехай ця свічка горить, коли зійде сонце, що не знає заходу. Ісус Христос, Твій Син Воскреслий. Котрий освічує людство своїм світлом і з Тобою живе і царює на віки віків» (Exultet)

Літургія Слова

У Пасхальну ніч Церква запрошує всіх вірних на трапезу Божого Слова. Можна образно сказати, що на столі Слова з’являється дев’ять «страв» – дев’ять читань зі Старого і Нового Завіту. Біблійні читання змальовують перед нашими очима найважливіші елементи історії Божого спасіння – від сотворення світу до славного Воскресіння Христа. Усі образи Старого завіту є провіщення приходу Месії та Його царства. Особливе місце у Літургії Слова займає опис виходу Ізраїльского народу з єгипетської неволі, який є прообразом Воскресіння Христа, а також нашого переходу до нового життя.

Після кожного читання є молитва, котра є досконалим коментарем до нього. Відповіддю Церкви на почуте Слово Боже є спів псалму після кожного читання. Увінчанням Літургії Слова є Євангеліє про Воскресіння Христове.

Літургія Хрещення

Вже в первісній Церкві Пасхальна Вігілія була святом Хрещення. Пасхальна ніч закінчувала довготривалий період приготування кандидатів до Хрещення, що звався катехуменатом. Великий піст був для катехуменатів особливим часом духовної підготовки до прийняття Хрещення під час Літургії Пасхи.

Пасхальна Вігілія упродовж багатьох віків була привілейованим часом звершення Таїнства Хрещення, адже саме Воскресіння Христа дає катехуменам воскресіння з гріхів, саме Пасха (перехід) Ісуса відкриває їм прохід з темряви життя «старої людини» до світла нового життя. У цю ніч не тільки народжуються до Божого життя нові діти Церкви, а й увесь Божий народ відновлює свій союз з Богом, складаючи ще раз обітниці Хрещення.

Літургія Євхаристії

Єдність з Воскреслим Господом найбільше проявляється у з’єднанні з Ним в Євхаристії. Для дорослих новохрещених ця ніч є часом прийняття Першого Причастя. Багато вірних очищує пасхальною сповіддю своє серце, щоб з відновленою любов’ю з’єднатись із Ним у Причасті.

Церква заохочує, щоб Пасху, у міру сил, усі вірні отримали Причастя під виглядом хліба і вина для підкреслення повноти знаку участі у Смерті і Воскресінні Христа (Конгрегація Божого Культу, Pashalis solemnitatis, 92).

Резурекційна процесія

Воскресіння Христа спонукає християн до проголошення всьому світу Доброї Новини: «Христос воскрес! Воістину воскрес!»

Однією з форм сповідання віри у Воскреслого Господа є резурекційна (латинська назва – resurrection, воскресіння) процесія. Вірні виходять назовні, щоб спільно дати свідчення про свою віру у Воскресіння Христове.

На чолі процесії йде хрест з червоною єпітрахиллю, яка символізує перемогу Ісуса-Царя над владою смерті, та фігура Воскреслого Господа. Серцем процесії є Христос у Пресвятій Євхаристії. Пісні, які співаються під час прецесії, виявляють віру у Воскресіння Христове – вони лунають як заклик приєднатись до пасхальної радості Церкви.

Резурекційна процесія може відбуватися або після Пасхальної Вігілії або на світанку Великодня перед ранішньою Божественною Літургією.

За матеріали книги о.Констянтина Морозова OFM Cap
«Літургійний рік Римсько-Католицької Церкви»

У День Незалежності України відбудеться акція «Синхронна всесвітня молитва за Україну». В її рамках тисячі українців у сотнях церков по всьому світу одначасно співатимуть молитву за свою країну.

Про це VIDIA повідомили організатори.

Згідно задуму, 24 серпня 2018 року рівно о 18:00 за київським часом українці зі всієї України та світу об’єднаються, одночасно виконавши духовний гімн України «Боже, Великий Єдиний» композитора Миколи Лисенка.

«Молитва, що йде від серця, споконвічно спрямовувалась до Бога із надією на краще життя наших родин, нашої країни та народу загалом. Українські громади є чи не у всіх країнах земної кулі. Таке масштабне і потужне виконання молитви за Україну власне зараз, відзначаючи 100-річчя УНР, продемонструє неймовірну єдність українців у цілому світі, їх віру в Бога і Україну», – підкреслють організатори акції.

Участь у проекті в Україні братимуть церковні хори, професійні та аматорські колективи, студенти та інші. Поза межами України участь візьмуть члени українських громад та спільнот по всьому світу, а також хори (у тому числі церковні), у чиєму репертуарі є цей твір Лисенка. З метою повної синхронізації мелодії, ритму, та тональності пропонується виконати версію, ноти якої зазначено в українській вікіпедії.

Щоб розпочати молитву в один час, організатори акції пропонують учасникам попередньо виконати синхронізацію годинників, скориставшись сайтом https://time.is/uk/. Початок молитви в Україні припаде на 18.00 (6:00 P.M.). Натомість, до прикладу, у Канаді (Едмонтон) в цю мить буде 9:00 A.M – синхронна молитва розпочнеться там о вказаній годині.

 

Джерело: credo.pro

 
УВАГА!!!
24 серпня на початку Служби на 18:00 годину будемо молитися словами пісні “Боже Великий Єдиний”. Запрошую  до спільної молитви

 

 

Дорогі в Христі Брати і Сестри!

24 серпня увесь український народ відзначає Свято незалежності. 27 років тому було підписано Акт проголошення незалежності України, який, виходячи з права на самовизначення народу та продовжуючи тисячолітню традицію державотворення, започаткував створення суверенної української держави. Цей день став початком національного, культурного та духовного відродження нашої Батьківщини.

Дякуючи за вільність, ми повинні постійно задумуватись над тим, як добре її використовувати та розвивати. Адже свободу та незалежність народ не отримує раз і назавжди. Ці цінності слід плекати, охороняти та оберігати. Треба їх також дбайливо формувати в нових поколіннях українців, просячи Бога про мудрість та розсудливість у використанні отриманої свободи.

Святий Йоан Павло ІІ повчав: «Необхідна постійна віднова умислів і сердець, переображуваних любов’ю і справедливістю, чесністю та самопожертвою, пошаною до інших та турботою про спільне благо, особливо ж про те благо, яким є вільна Батьківщина» (Йоан Павло ІІ, травень 2004 р.). Святий Папа також заохочував до ревної молитви до Святого Духа, адже тільки міццю Духа Істини і Любові відбувається глибока віднова людини і суспільства. Не можна зберегти свободи, якщо на кожному відрізку суспільного, економічного та політичного життя не стоятимуть люди з добрим сумлінням, які здатні протиставитися як зовнішнім впливам, так і всьому тому, що нищить людину зсередини — егоїзму, гордині, жадібності і т.п. Саме голос чистого сумління керує людину в бік добра та остерігає перед тим, щоб чинити зло. «Сама зміна суспільних, економічних та політичних структур – хоча й дуже важлива — може виявитися невикористаним шансом, якщо за нею не стоять люди сумління» (Йоан Павло ІІ, лютий 1998р.).

Тому закликаємо усіх вірних Римсько-Католицької Церкви в Україні, всіх наших співвітчизників — людей доброї волі — через молитву, роздуми над Божим Словом та вірність християнській традиції дбати про формування чистого і доброго сумління в нас самих та в новому поколінні українців.

Не переставаймо також заносити наші щирі благання до Всемогутнього Бога про благодать спокою і миру. Нехай заступництво Пресвятої Діви Марії, Покровителя України Святого Архангела Михаїла та Всіх Святих буде нашою небесною допомогою на шляху до кращого життя у безпеці, взаємній повазі та любові в нашій Батьківщині.

Львів, 24 серпня 2018 року № 18/2018

Конференція Римсько-Католицьких Єпископів в Україні

Джерело: credo.pro

Дім в Назареті

Віра, яка виростає в родині

 

 

Улюблені у Христі брати і сестри! Дорогі батьки і діти!

Хочемо під час цього ІІ Тижня Виховання заглибитися у життя Святої Родини. Прагнемо увійти в атмосферу, яка панувала в домі у Назареті, щоб зрозуміти серед яких цінностей зростав наш Спаситель як людина і чим Він прагне наділити наше щоденне життя.

Назарет – як сказав Папа Павло VI – є школою, в якій людина починає розуміти життя Ісуса – це школа Євангелія Христа. «Все в цьому домі промовляє і все отримує сенс» (промова у Назареті, 5 грудня 1964 р.), тому що саме тут перебуває Живе Боже Слово, яке промовляє до людей кожного століття.

Не дивлячись на величезну відстань, яка відділяє нас у часі від подій з життя Святої Родини, з усією впевненістю можемо засвідчити, що «Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки» (Євр 13,8). І сьогодні з дому у Назареті до родин наших часів лунає голос Христа, котрий бажає навчити батьків і дітей як жити разом у взаємній любові, до якої всіх нас покликав Небесний Отець.

Якою має бути християнська родина і дім віруючих XXI століття в цих нелегких часах загальної загубленості і втрати багатьох цінностей? Чи Христос може дати відповідь на проблеми сьогодення, котрі турбують кожного батька і матір? Чи досвід родинного життя і зростання у вірі, який Син Божий отримав у присутності Пресвятої Діви Марії і св. Йосифа, сьогодні може бути плідним і корисним для звичайних католицьких родин? Саме на ці питання ми хочемо отримати відповіді в ці найближчі дні Тижня Виховання.

Актуальними в світлі цих питань стають слова Святішого Отця Франциска, які він звернув до нас в своєму останньому посланні: «Не бійся святості!» (Gaudete et exsultate, 32). Сьогодні родини, які називають себе християнськими, мають відкритися на заклик Христа до святості і не боятися присвятити всі свої сили для її осягнення. Не бійтеся бути святими родинами! Не бійтеся святості у ваших родинах, тому що Церква потребує святості вашого життя! Приклад багатьох святих показує, що підвалини під їхню майбутню святість у Христі були закладені саме у родині. Старання їхніх батьків, простих людей, котрі наслідуючи Христа, створювали в своєму родинному домі атмосферу любові і свідчення віри, сформували від самих початків життя душі майбутніх мучеників, сповідників, місіонерів і проповідників Божого Царства. Не бійтеся святості, до якої вас запрошує приклад життя Святої Родини! Бог кожному дарує родину, щоб кожному подарувати допомогу у дорозі до святості.

Ми покликані засвоїти декотрі повчання Назаретського дому. Серед них дуже важливим є виховання у родині, котре неможливо нічим іншим замінити. Виховання у родині приносить величезні добрі плоди для покращення життя цілого суспільства. 

Чого ж навчає нас родина з Назарету? Передусім дім у Назареті – це школа молитви і життя у Божій присутності, життя у мовчанні, серед якого звучить Божий голос. Марія вчить нас зберігати кожне Боже слово! Так! Свята Родина, яка щороку прямувала до Храму у Єрусалимі дає нам важливе, а одночасно просте повчання – родина не може жити без Бога! Родина християн не може жити без спільної молитви і пережиття Бога в Літургії, без зміцнення своєї любові у Таїнствах Церкви. Тому сьогодні перед батьками стоїть велике завдання:  не дивлячись на жодні турботи і обов’язки,  приділити час Богові у неділю і свята, щоб діти зростали у вірі спільноти Церкви і дусі спільної молитви вдома – тоді родина дійсно виконає свою місію домашньої Церкви. Без глибокої віри в Бога жодні методи виховання, побудовані лише на людських знаннях і досвіді, не зможуть заспокоїти найглибших прагнень дитини, тому що людина від малку хоче знати задля чого вона живе, вчиться, виконує обов’язки, робить життєві вибори! Саме в родині людина має пізнати, що життя з Богом має сенс! А віра має величезну вартість!

Назарет – це також школа праці! Приклад Святого Йосифа, котрий працюючи заробляв на хліб для Ісуса і праця Діви Марії, руки котрої цей хліб готували і подавали Спасителю, має стати також щоденним прикладом кожного подружжя. У присутності батьків, які сумлінно виконують свої щоденні обов’язки, дитина найкраще може навчитися, що означають такі істини як відповідальність, турбота, жертовність, посвята і, щонайголовніше, справжня любов. Цих істин не навчиш із книжок! Лише життям і свідченням! Папа Франциск, закликаючи всіх до святості говорить: «Всі ми покликанні бути святими, живучи любов’ю і даючи свідчення в щоденних заняттях, там де кожний з нас знаходиться. Ти батько, мати, бабця або дідусь? Будь святим, терпеливо навчаючи дітей наслідувати Христа». (Gaudete et exsultate, 14) І це наслідування Христа має приймати конкретні і прості форми у нашому буденному житті. Це буде вміння послужити і допомогти іншому у скрутних обставинах. Підтримати потребуючого працею власних рук і кожним, навіть найдрібнішим, зусиллям. Пресвята Богородиця Марія, котра поспішає до своєї родички Єлизавети, завжди нагадує нам, що любов не боїться відстані, втоми і обов’язків.

Врешті, Свята Родина з Назарету вчить нас спільного перебування і буття один для одного. Вдивляючись у відносини св. Йосифа, Діви Марії та Ісуса можемо поступово зрозуміти наскільки велике значення у родині відіграє спільно проведений час і  діалог між батьками та дітьми. Людина потребує в першу чергу близькості і присутності іншого! Потребує глибини серця іншої людини! Серця, яке промовляє і ділиться своїми пережиттями.

Також, у питанні виховання в родині, не можна оминути старше покоління. В останній час Папа Франциск неодноразово закликав молодь більше спілкуватися з дідусями і бабусями, щоб зачерпнути багато цінностей зі скарбниці їхньої мудрості і досвіду. Лише приклад любові батьків до своїх власних батьків, навчить дітей цінувати і любити дідусів і бабусь і бути відкритими на діалог з ними.

Кожна християнська родина може стати місцем взаємної присутності і відкритості серця, де людину завжди очікують, де людину завжди почують і не залишать її  наодинці з власними проблемами чи біллю. Це можливо осягнути, якщо крок за кроком йти тим шляхом, на який нас запрошує голос нашого Спасителя, Ісуса Христа.

Улюблені брати і сестри! Ви, що живете в родинах! Господь посеред вас! І Він прагне наділити вас Своєю святістю! Бог бачить і цінує ваші зусилля і терпіння! Небесний Отець, найкращий Вихователь наших душ, прагне підтримати вас у всіх турботах і завданнях, пов’язаних з вихованням дітей та молоді. Як Добрий Пастир, який провадить Своїх овець до обіцяної спадщини, Христос просить лише вслухатися в Його голос і повторює сьогодні з міццю: Не бійтеся!

Не бійтеся ваших обов’язків!

Не бійтеся відповідальності!

Не бійтеся майбутнього!

Не бійтеся, бо Я є з вами! Бо Я з вами по всі дні аж до кінця віку! (Мт 28,20)

 

І нехай на дорозі до Небесного Отця, котрий очікує на кожну Свою дитину, нас підтримує молитва Діви Марії, Цариці сім’ї і заступництво св. Йосифа, Опори всіх сімей!

 

Пастирі Римсько-Католицької Церкви в Україні

 

25 травня 2018 року

№ 16 / 2018

В багатьох європейських країнах, де люди залишалися байдужими до законодавчого закріплення одностатевого способу життя як норми (в т.ч. у системі освіти), суспільні зміни стали практично незворотніми, а за критику збочень існує карна відповідальність. Але є також приклад інших країн (Італія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина), де люди активно протистояли, і вдалося зберегти сімейні цінності. 

Тому закликаємо наших парафіян підписати петиції до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо заборони пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей! А також максимально поширити дану інформацію серед своїх друзів і знайомих. 

 

Петиція до Президента України: https://petition.president.gov.ua/petition/42484

 

Петиція до Кабінету міністрів України: https://petition.kmu.gov.ua/kmu/Petition/View/1462

 

Петиція до Верховної Ради України: https://itd.rada.gov.ua/services/Petition/Index/3070?aname=published

З 5 до 7 березня 2018 року у Вищій духовній семінарії у Львові – Брюховичах тривало ювілейне 50-те засідання Конференції римо-католицьких єпископів України.
Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті оглянув проблеми, з якими стикається Римсько-Католицька Церква в Україні, й розповів про діяльність робочого комітету акції «Папа для України». Єпископи висловили подяку від імені всіх, хто отримав фінансову допомогу, підкресливши, що акція сприяє підбадьоренню постраждалих у військовому конфлікті на сході нашої держави. Ця акція допомагає зміцнити довіру до Церкви й Божого Провидіння в усіх, насамперед у дітей.

Єпископи обговорили питання про розуміння та втілення в Церкві в Україні настанов Апостольського повчання Папи Франциска «Amoris Laetitia».

Пастирі отримали третій том Лекціонарія, який буде поширений у парафіях, й одноголосно підтримали переклад четвертого тому Лекціонарія, який скерують на затвердження до Конгрегації Божого культу й дисципліни Таїнств. Було ухвалено Інструкцію про Євхаристію щодо використання хліба й вина, якість яких впливає на дійсність цього Таїнства. Єпископам надали текст богослужіння «Гіркі жалі» українською, польською та російською мовами.

Єпископи затвердили текст Літанії про збереження святості, єдності й нерозривності шлюбу в Україні. Вони оголосили 2019 рік роком молитви про святість і непорушність сімей у нашій державі.

Було призначено представників єпископату для міжнародних зустрічей і контактів.

Представники спільноти Тезе розповіли про підготовку регіональної зустрічі молоді, яка відбуватиметься у Львові з 27 квітня до 1 травня 2018 року. Вони попросили єпископів заохочувати католицьку молодь України до активнішої участі в цій зустрічі.

Єпископи ознайомилися з роботою Комісії у справах катехизації, католицького виховання й освіти, а також затвердили її статут.

Було підтримано францисканську ініціативу «Розарієвого молитовного повстання», коли вся нація молиться за мир і злагоду в Україні. Єпископи закликали організувати 2018 року в кожній дієцезії «Рік Біблії», який має стати часом для глибшого читання й вивчення Святого Письма – Слова Божого.

Пастирі закликають вірних узяти активну участь у паломництві до Національного санктуарію в Бердичеві. Цьогорічні урочистості відбудуться 22 липня, а очолить їх італійський архієпископ Ренето Бокардо.

Обговорено питання підготовки до Тижня виховання, який триватиме в Україні з 2 до 8 червня 2018 року, і до Форуму молоді, організованого у співпраці з Українською Греко-Католицькою Церквою, який відбуватиметься у Львові з 8 до 10 червня 2018 року.

Львів,
7 березня 2018 р.
єп. Віталій Скомаровський – генеральний секретар
єп. Мар’ян Бучек – нотаріус

«Перед лицем трагічного затягування ситуацій конфлікту в різних частинах світу, запрошую всіх вірних провести 23 лютого ц.р., в п’ятницю першого тижня Великого Посту, спеціальний День молитви і посту за мир». Із такими словами Папа Франциск звернувся до вірних, промовляючи після молитви «Ангел Господній» у неділю, 4 лютого 2018 р. Святіший Отець зазначив: «Ми особливо жертвуватимемо його за населення Демократичної Республіки Конго та Південного Судану. Як і за інших схожих нагод, запрошую також братів і сестер — некатоликів та нехристиян долучитися до цієї ініціативи відповідним для себе способом, але всі разом». Пара Римський наголосив, що «Небесний Отець завжди вислуховує своїх дітей, які взивають до Нього серед болю та журби, “зціляє розбиті серця та перев’язує їхні рани” (Пс 147,3)». «Звертаюся зі щирим закликом, аби також і ми прислухалися до цього волання та запитували себе у сумлінні перед Богом: “Що я можу зробити на користь миру?”. Без сумніву, можемо молитися, але не лише це: кожен може конкретно сказати “ні” насильству, наскільки це залежить від нього чи від неї. Бо перемоги, здобуті шляхом насильства, — це фальшиві перемоги, в той час як трудитися задля миру приносить користь усім!» — наголосив Папа Франциск.

Джерело: kapucyny.kiev.ua

Розклад Богослужінь
Неділя:

8:30 – Польською мовою

10:00 – Російською мовою

12:00 – Українською мовою

18:00 – Українською мовою

Будні:

18:00 — Українською мовою

Субота

8:00 – Українською мовою

за адресою: пр. Дмитра Яворницького, 91