Архивы рубрики ‘Свята’

На початку згадаємо, що таке Транзітус. Транзітус – це перехід святого Франциска на небо, тобто його народження на небесах. Франциск ніколи не вважав смерть за щось фатальне, він навіть називав смерть своєю сестрою. Прикладом свого життя Франциск дуже багато зробив і наслідки його діяння ми бачимо і сьогодні впродовж восьмисот років. В сучасному світі важко жити так, як жив цей святий, але можна його наслідувати. 

Транзітус відзначається третього жовтня.

В цьому році наша спільнота Францисканської Молоді разом з Францисканським Орденом Світських готувалися до цієї події. Третього жовтня після вечірньої служби наша спільнота показувала сценку. До сценки ми довго і старанно готувалися, сподіваюсь тим, хто бачив її, сподобалось. Четвертого жовтня відбулося в нашому храмі святкування дня святого Франциска Ассізького. На службі члени спільноти ФОС відновлювали вічні обіти. Також відбулося прийняття однієї дівчини до новіціату. Спільнота Францисканської Молоді оновлювали присягу, тобто підтверджували своє бажання належати до спільноти ФМ. 

Особливо хочу подякувати своїй спільноті за активну участь у цій події. Вже майже рік як наша спільнота стала офіційною і не можна не помітити, як ми всі за цей рік змінилися. Змінилася наша спільнота, змінилися ми і наше ставлення один до одного. Також хочу подякувати нашим старшим братам спільноти ФОС за їх підтримку і допомогу на шляху, яким йшов святий Франциск. До речі, рівно рік тому, під час цієї події, наша спільнота познайомилася зі спільнотою ФОС.

Під кінець хочу сказати, що це були незабутні дні, незабутні враження та емоції!

Маша Шендрик 

У Великодню ніч, з 31 березня на 1 квітня, наша парафіяльна спільнота зібралася разом, щоб з усією Церквою святкувати Господню Пасху, перехід Ісуса Христа від смерті до Воскресіння.

Пасхальна Вігілія розпочалася Літургією Світла: на подвір’ї храму був освячений вогонь, від якого священик запалив пасхал – велику свічку, яка є символом того, що справжнім світлом є Ісус Христос. Пасхал було урочисто внесено до храму, а вогонь від нього роздали усім присутнім на Вігілії.

Під час Літургії Слова вірні мали можливість почути читання із Старого та Нового Завітів, які змальовують найважливіші елементи історії Спасіння.

У своїй проповіді брат Володимир, розважаючи над тим, як ізраїльський народ прийшовши у обітовану землю, вже через деякий час попав у нову неволю, зауважив, наскільки непостійними є наші постанови, а вчинки неугодними Господу. “Бог закликає нас до того, щоб ми ставали його учнями через досвідчення, падіння, невміння, знеохочення, відчай, але наново поверталися, бо Він не втомлюється нас напоумлювати, нас закликати: “Всі спраглі прийдіть до води.” – підкреслив пресвітер.

Проводячи паралель між тим, як здорова їжа забезпечує нормальне функціонування нашого організму, брат Володимир наголошував на тому, що Слово Боже має бути щоденною їжею для душі християнина: “Церква наполегливо заохочує своїх дітей слухати Слово Боже, читати, розважати і жити ним, приносячи добрий плід”.

Також під час Літургії Слова брат Марек разом із присутніми на Пасхальній Вігілії дітьми розважали над тим, чим дана ніч відрізняється від інших, запитуючи, зокрема, чому більшість дітей спить, а вони – ні.

У часі пасхального чування через Таїнство Хрещення народилися до Божого життя маленькі Вероніка і Маргарита, нові діти Церкви. Також присутні вірні, складаючи ще раз обітниці Хрещення, відновили свій союз із Богом.

Після Євхаристії на світанку наша парафіяльна спільнота пройшла центральною вулицею міста, щоб свідчити іншим про віру у Воскресіння Ісуса Христа.

29 березня, у Великий Четвер, наша парафіяльна спільнота переживала Месу Господньої Вечері.

На початку Служби Божої парафіяни привітали священиків, дякуючи за їхнє покликання і служіння.

У своїй проповіді брат Марек, зокрема, розважав над тим, як Бог вказав вибраному народові на конкретний спосіб святкування Пасхи, зауваживши, що “євреї досвідчували, що саме вони були рабами і подія виходу ізраїльського народу з Єгипту є не тільки історією”. Так само, згадуючи у Великий Четвер встановлення Христом Євхаристії, слід пам’ятати, що це є Таїнство, в якому час перестає існувати, бо не тільки є подією, що сталася, а нашою дійсністю. “Ми сьогодні будемо споживати цього агнця як знак перемоги, того, що Бог виводить нас з рабства наших гріхів до свободи Божих дітей.” – наголосив пресвітер.

Нагадуючи про подію, яка описується в Євангелії Великого Четверга, коли Ісус омив ноги своїм учням, бр. Марек зауважив: “Як нам потрібно перемогти бажання бути завжди першим, щоб показати владу над іншими і, одночасно, як потрібно нам багато благодаті, щоб прийняти те, що хтось в цій боротьбі теж хоче показати цю владу над нами.”

Пресвітер підкреслив, що ми потребуємо смирення, яке є знанням правди про себе:
“Коли я дійсно знаю, ким я є, що Бог мене любить такого і приймає, вже не мушу боротися і ставити себе вище від інших.”

Наслідуючи Ісуса Христа, брат Марек, виконав традиційний обряд, обмивши ноги дванадцятьом чоловікам.

Після Євхаристії Пресвяті Дари було перенесено на вівтар – “темницю”, адорація при якій тривала до пізнього вечора.

В суботу, 17 березня, наша парафіяльна спільнота відзначала храмове свято святого Йосипа Обручника.

Урочисту Святу Месу очолив брат Славомир Плонські OFM Cap. Йому співслужили брати-капуцини з Дніпра та Кам’янського, а також представники греко-католицького духовенства. На святкування були присутні брати-альбертини із Запоріжжя.

Розпочинаючи проповідь, бр. Славомир зазначив, що наша присутність на цій урочистості є вдячністю за те добро, яке Бог чинить через святих, а особливо через святого Йосипа.

“Дніпровська парафія під покровом святого Йосипа протягом своєї історії, особливо останньої, досвідчувала великих випробувань, які, з Божою допомогою пережила і перемогла, але це ще не кінець”, – наголосив пресвітер.

За словами бр. Славомира, наш храм є повернутий, відремонтований і став місцем слави Бога, де звершуються Святі Тайни і проголошується Боже Слово, але “Слід нам це діло справедливості і праведності продовжувати, без видатних подій і напруги, але власне як святий Йосип – в тихості, щоденною працею”, – підкреслив проповідник.

На завершення Служби Божої, настоятель бр. Марек Лісовський подякував усім, хто доклав своїх зусиль для організації святкування, а також хору, який супроводжував його прекрасним співом.

Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.

Ознаймив це Ангел Божий
Наперед пастирям,
А потім звіздарям
І земним звірям.

У цю неділю, 7.01.18., наймолодші діти нашої парафії показали різдвяну казку, в якій різні звірята дізнаються про народження Дитятка Божого. Разом з пастушками принесли Ісусові різноманітні дари. У виставі брали участь не тільки діти, але вже традиційно і їхні батьки. Діти створювали атмосферу радості, безпосередності, щастя.

Традиція першого вертепу сягає ІV століття, колись в Фифлиємській печері було створено перший вертеп на спомин про Різдво Христове. Кілька років пізніше до вертепу було додано фігури святої родини. Приїжджаючи до Риму паломники розповідали про вертеп і в цьому місті його теж було створено.

Переломний момент відбувся в ХІІІ столітті, коли святий Франциск створив вертеп в місцевості Гречіо неподалік міста Асижу використовуючи для цього живих звірів. З того часу звичай встановлення вертепів на Різдво Христове активно розповсюджували по всій Європі Францисканці і Домініканці.

В місцевості Гречіо існує музей в якому можна побачити чудові вертепи цілого світу. Найбільш екзотичними є вертепи з Африки, Японії та корінних жителів Америки Індіанців.

Храм св. Йосипа теж має свій вертеп який знаходиться з правої сторони вівтаря. Показуючи вам фото нашого вертепу та вертепів із музею в Гречіо, хочемо Вас запросити до відвідин нашого вертепу.

 

 

 

Розклад Богослужінь
Неділя:

8:30 – Польською мовою

10:00 – Російською мовою

12:00 – Українською мовою

18:00 – Українською мовою

Будні:

18:00 — Українською мовою

Субота

8:00 – Українською мовою

за адресою: пр. Дмитра Яворницького, 91