Добра новина християнства
Бог, бажаючи поділитися щастям, яке мав у собі, створив людину на Свій образ та подобу. Адам і Єва жили в гармонії і мали первородну святість.
Бог наділив людину вільною волею і встановив одну заборону – не їсти з дерева пізнання добра і зла, «бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш». Дерево пізнання добра і зла символізує межу, яку людина як створіння повинна визнавати і шанувати з довірою.
Адам і Єва, яких спокусив диявол, дали вмерти у своєму серці довір’ю до свого Творця і, зловживаючи своєю свободою, не послухали Божої заповіді. В цьому полягає перший гріх – непослух Богові і брак довіри до Його доброти. Сатана зумів переконати наших далеких предків, що вони самі можуть бути «як боги», тобто здатні давати собі раду самостійно – так, наче створили себе самі, – бути самі господарями, віднайти якесь щастя для себе поза Богом і окремо від Нього. Саме ця безнадійна спроба дала поштовх усім жахливим сторінкам історії людства (смерті, хворобам, стражданням, війнам тощо), тобто історії людини, яка намагається знайти джерело свого щастя десь поза Богом.
Добра новина християнства полягає в тому, що Бог любить нас і не покинув в тому безладі, на який люди перетворили своє життя через гріх: в Ісусі Христі Він прийшов у світ, щоб померти за нас і повернути повноту життя.
Євангеліє повне історій про те, як Христос зцілював людей, воскрешав мертвих, заспокоював стихії, виганяв бісів. Всі ці чудеса демонстрували та підтверджували той факт, що Він не був звичайною людиною.
Ісус Христос, який більше, ніж будь-хто змінив хід світової історії, відомий не завдяки Своєму життю, а завдяки своїй смерті. Христос добровільно пішов на смерть, став невинною жертвою за всі гріхи світу та визволив від них усіх людей. Його смерть не була тільки несправедливим вироком чи випадковим збігом обставин. Це була частина Божого задуму спасіння людства.
Але чому помер Ісус Христос?
Отець Раньєро Канталамесса, католицький священник, монах-капуцин, сказав: «Любов Божа є відповіддю на всі «чому» в Біблії: «чому» сотворення, «чому» втілення, «чому» відкуплення.»
Тому що «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує у нього, не загинув, а жив життям вічним.»
Ісус Христос воскрес із мертвих, розірвав пута смерті, і, таким чином, подарував можливість воскресіння усім, хто приходить до Нього.
Коріння і результат гріха – це зруйновані стосунки з Богом. Результатом страждання, смерті і воскресіння Ісуса Христа є можливість поновити ці стосунки. Ми можемо повернутися до Отця і відчути Його Любов і благословення.
Ми можемо отримати духовне і фізичне зцілення, пізнати прощення будь-яких гріхів, наповнитись надією на вічне життя, а ще — отримати силу жити новим, Божим, життям.
«Люди деколи вважають, що якщо у нас так багато жорстоких воєн, то це вже саме по собі є доказом того, що ніякого милосердного Бога не існує. Навпаки: подумайте, як, незважаючи на століття гріха, жадібності, користолюбства, насильства і несправедливості, породжених і виплеканих свобідною людською волею, людських рід усе ще здатний видужувати, щоразу наново, і народжувати чоловіків і жінок, які перемагають зло добром, ненависть – любов’ю, зажерливість – милосердям, хтивість і жорстокість – святістю. Чи це все можливе було би без милосердної любові Бога, який виливає на нас свою благодать?» о.Томас Мертон, католицький священник, монах-трапіст.
