Таїнство Миропомазання. «Святий Дух приходить збудити ті глибини, які Бог в нас заклав»

13 червня 2021 року п’ятеро вірян парафії св.Йосипа в Дніпрі отримали Таїнство Миропомазання, яке уділив єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук.

Прагнення, щоби Святий Дух зміцнив до мужнього визнання віри та життя згідно з Його законами висловили дорослі та молодь. Двоє, які були охрещені в Православній Церкві, відновили благодать таїнства, отримавши благословення від владики.

У проповіді єпископ Павло нагадав присутнім, що Божий задумом щодо Таїнства Миропомазання — це допомогти християнину стати щасливим і вповні реалізувати себе як людина, те, до чого ми покликані у хрещенні. Ієрарх зауважив: «Дух Святий, який приходить, — що він має робити, який Його задум? Його задум той, щоб це реалізувати. І тут важливо, щоб Його бажання стало також моїм бажанням, щоб я також цього прагнув, щоб я також цього хотів. Але хтось може сказати: можливо, я чогось іншого можу хотіти?» І уточнив: «Я — це хто?»

«Ми чуємо в Другому читанні, що живемо в тілі й маємо вибирати те, що подобається Богові. Ми зазнаємо певного труду, долаємо перешкоди, — підкреслив проповідник. — І коли я кажу: “Я хочу”, то хто це говорить? Може, моє лінивство, моя заздрість, мій страх, якісь рани? Що і хто говорить?»

Отримуючи Таїнство Миропомазання, ми отримуємо Святого Духа, який приходить і розпалює бажання: «Він пробуджує ті внутрішні поклади, які Господь в нас заклав. І ці глибинні поклади може розбудити тільки Святий Дух».

Владика також застеріг: «Коли належиш Ісусові Христу — не думай, що тобі піде все гладко, як по маслу, що все буде добре. Ні, не буде легко. Проблеми лише почнуться. Коли починаєш над собою працювати, з’являються мозолі. Коли починаєш над собою працювати — починаєш бачити себе і розпізнавати, тому що дух іде проти тіла, а тіло йде проти духа. Розпочинається боротьба, і то запекла, тому що на кін поставлене спасіння твоєї душі, твоя вічність».

«Приймаючи Святого Духа, — пояснив єпископ, — ти озброюєшся силою; але не думай, що будеш як зерно, огорнуте землею, яке не відчуває вітру; ні, будеш як пагін, який виходить із землі, і що вище росте, то більше відчуває подуви вітру, спротив. Що більше будеш тривати в Господі, то більше будеш відчувати спротив у собі, будеш відчувати цю напруженість, як тебе весь час хоче пригнути, придавити».

Проповідник зауважив, що з наростанням спротиву тим більше потрібно взивати до Господа про допомогу: «Не розраховуй на свої сили, тобі це не під силу. Що більше бачитимеш свої невдачі — то більше не зациклюйся на цьому, не засовуй голову в це болото, бо знеохотишся. Тільки взивай, як у псалмі: “з глибини взиваю до Тебе, Господи”. Що більше будеш іти за Господом, то більше бачитимеш потребу до Нього кричати, бо будеш розуміти, що все це — благодать».

Не раз також хотітиметься покинути все і піти: «Любов, яка буде тебе розігрівати, не дозволить тобі Його залишити. Будеш говорити за апостолом Петром: “Господи, а куди я піду?” Різні труднощі й випробування, які будуть приходити, потрібні для того, щоб твоя віра зміцнилася. Що таке віра? Це акт серця, розпаленого любов’ю. Але як воно розпалюється? — через досвід своєї немочі та великої Божої любові».

Звертаючись до кандидатів до миропомазання, єпископ Павло наголосив: «Християнська зрілість полягає в тому, що я беру відповідальність. Твоя відповідальність у цьому духовному вимірі полягає в тому, що саме ти будуватимеш ці стосунки, ти і Господь. Я вибираю те, що подобається Богові; я вирішую не тому, що мені так хтось сказав, а тому що Ти, Боже, мені так сказав через слово, через Церкву, і я Тобі відповідаю. В цьому полягає зрілість. Чи вийде — то інша справа. Питання, чи ти хочеш і чи стараєшся?»

«Старайтеся приймати цей дар і жити ним, а Господь буде вам допомагати, Він вас не залишить. Господь створить твоє життя в єдності з собою і вже будеш щасливим тут, на землі», — підсумував владика.